Склад:

Діюча речовина: levothyroxine sodium;1 таблетка містить левотироксину натрію в перерахуванні на 100 % і суху речовину 25 мкг, 50 мкг, 100 мкг;
Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, сахароза, магнію карбонат важкий, магнію стеарат, повідон.

Клінічні характеристики

Свідчення.

• Эутиреоидный зоб.
• Гіпотиреоз.
• Після резекції щитовидної залози як замісна терапія та для профілактики рецидиву зоба.
• Рак щитовидної залози після оперативного лікування.
• Дифузний токсичний зоб: після досягнення еутиреоїдного стану тиреостатиками (як монотерапія, так і в комплексі з іншими лікарськими засобами).
• Як діагностичний засіб для проведення тесту тиреоїдної супресії.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Нелікований тиреотоксикоз, нелікована надниркова недостатність, нелікована гіпофізарна недостатність.
• Гострий інфаркт міокарда, гострий міокардит, гострий панкардит.
• Комплексна терапія з тиреостатиками в період вагітності.

Спосіб застосування та дози

Добова доза визначається індивідуально, залежно від показань.

Таблетку приймають цілою всередину вранці натщесерце за 30 хвилин до їди, запиваючи невеликою кількістю рідини (1/2 склянки води).

Дітям віком до 1 року добову дозу L-Тироксину-Фармак® дають за один прийом за 30 хв до першого годування. Таблетку розчиняють у воді до утворення суспензії безпосередньо перед прийомом препарату.

Новонародженим лікування слід починати з більш низьких доз – 12,5 мкг на добу, поступово збільшуючи до підтримуючої дози через кожні 2-4 тижні.

Пацієнтам літнього віку з серцево-судинною патологією та з тяжким довготривалим гіпотиреозом лікування слід починати з особливою обережністю, з низьких доз — 12,5 мкг/добу. Дозу підвищують до підтримуючої через більш тривалі інтервали часу — на 12,5 мкг/добу кожні 2 тижні і частіше визначають рівень тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці крові.

Діти

Препарат застосовують для лікування дітей з народження.

Особливості застосування

Перед початком лікування тиреоїдними гормонами або проведенням проби на тиреоїдну супрессию слід виключити наявність або вилікувати наступні захворювання: коронарна хвороба серця, стенокардія, артеріосклероз, підвищений артеріальний тиск, гіпофізарна недостатність, недостатність надниркових залоз. Також слід виключити аутоімунний тиреоїдит або вилікувати це захворювання до початку проведення терапії тиреоїдними гормонами.

Слід уникати навіть незначних проявів тиреотоксикозу, викликаних прийомом препарату у пацієнтів, які страждають коронарною хворобою серця, серцевою недостатністю, тахиаритмией. Тому при лікуванні таких пацієнтів тиреоїдними гормонами необхідно регулярно контролювати рівень тиреоїдних гормонів.

У випадку розвитку вторинного тиреотоксикозу причину слід виявити до призначення замісної терапії, при необхідності слід провести курс замісної терапії для компенсації недостатності кори надниркових залоз.

При підозрі на аутоімунний тиреоїдит слід визначити рівень ТТГ або провести тиреосцинтиграфию до початку лікування.

Для жінок у постклімактеричному періоді, які страждають гіпотиреозом, в умовах підвищеного ризику розвитку остеопорозу слід уникати дуже високого рівня левотироксину в сироватці крові, який перевищує фізіологічний рівень. Тому необхідно ретельно контролювати функцію щитовидної залози.

Тиреоїдні гормони не сприяють зниженню маси тіла. Призначення фізіологічних доз не призводить до зниження маси тіла у пацієнтів з нормально функціонуючою щитовидною залозою (еутиреоїдний стан). При перевищенні рекомендованих доз можливе виникнення побічних явищ (див. розділ «Передозування»).

Після початку прийому левотироксину або зміни препарату рекомендується скоригувати дозування препарату відповідно до реакції пацієнта на препарат, даних лабораторних аналізів.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або порушенням всмоктування глюкози-галактози, не слід застосовувати препарат.

Препарат містить цукор, тому слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з цукровим діабетом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).